DeFi не зазнав краху: чому він втратив свою привабливість?

Оригінальна назва статті: DeFi втратив свій шарм
Автор: @0xPrince
Переклад: Peggy, BlockBeats

Примітка редактора: DeFi не стагнує і не зазнав краху, але він втрачає дещо, що колись було дуже важливим — відчуття «дослідження».

У цій статті розглядається еволюція DeFi від ранніх досліджень до поступової зрілості. Автор зазначає, що після покращення інфраструктури та закріплення торгових патернів участь в ончейн-фінансах стає все більш однорідною: дохідність стала базовим очікуванням, кредитування більше нагадує короткострокове фінансування, а стимули домінують у поведінці користувачів. Автор не заперечує цінність DeFi, а ставить складніше питання: після того, як ефективність і масштаб були повністю оптимізовані, чи може DeFi як і раніше формувати нові моделі поведінки, а не просто обслуговувати існуючу невелику частку користувачів?

Нижче представлений оригінальний текст:

TL;DR

Те, як люди використовують DeFi, стає вкрай однорідним. Ринок та інфраструктура дозріли, але цікавість змінилася обережністю; дохідність перетворилася з «винагороди за активний ризик» на «компенсацію, що очікує виплати», а участь все більше зосереджена навколо стимулів.

Відчуття, яке давав DeFi, поступово згасає. Я не драматизую. Він не перестав працювати і не перестав розвиватися. Що справді змінилося: ви рідко відчуваєте, що входите у щось по-справжньому нове.

Я прийшов у цю індустрію у 2017 році (за часів ICO). Все тоді здавалося грубим, незавершеним і навіть трохи некерованим. Хаотично, але відкрито. Ви відчували, що правила тимчасові, і наступна «примітивна концепція» може повністю змінити всю екосистему.

DeFi Summer був першим моментом, коли ця віра стала конкретною. Ви не просто торгували токенами, а в реальному часі бачили, як формується структура ринку. Нова примітивна концепція була не просто оновленням, а чимось, що змушувало переосмислити «що можливо». Навіть якщо система могла дати збій, це все одно відчувалося як дослідження, тому що все тільки зароджувалося.

Сьогодні багато DeFi-проєктів здаються просто повторенням того самого сценарію з більш чистим виконанням. Інфраструктура більш зріла, інтерфейси кращі, а патерни давно зрозумілі. Це все ще ефективно, але вже не відкриває нові горизонти, що змінюють стосунки людей з ним.

Люди все ще будують, але поведінкові патерни, зміцнені DeFi, змінилися.

Форма, оптимізована DeFi

Причина, через яку DeFi став вкрай спекулятивним, полягає в тому, що торгівля була першим попитом, який по-справжньому масштабно перейшов у блокчейн.

Спочатку трейдери були першими справжніми «просунутими користувачами». У міру їхнього припливу система почала природним чином підлаштовуватися під їхні потреби.

Трейдери цінують: опціональність, швидкість, кредитне плече та можливість вийти в будь-який момент. Їм не подобається бути заблокованими, їм не подобається ризик покладатися на розсуд інших. Протоколи, що відповідають цим інстинктам, швидко росли; протоколи, які вимагали від користувачів діяти інакше, навіть якщо вони могли функціонувати, часто потребували «субсидування», щоб компенсувати цю невідповідність.

З часом це сформувало психологічне очікування всієї екосистеми: сама участь стала розглядатися як «поведінка, яка має бути винагороджена», а не тому, що продукт корисний у звичайних обставинах.

Як тільки це очікування встановлено, люди не «йдуть», вони просто стають більш досвідченими: швидше обертаються, довше тримають стейблкоїн, з'являються тільки тоді, коли торгові умови явно сприятливі. Це не моральне судження, а раціональна реакція на середовище, створене DeFi.

Кредитування стало фінансуванням, а не кредитом

Кредитування найбільш чітко ілюструє розрив між наративом DeFi та його реальним шляхом до масштабування.

У традиційному сенсі кредитування означало кредит, а кредит означав час — означав, що хтось бере в борг для реальної потреби, а також означав, що хтось готовий нести невизначеність цього періоду часу.

Але в DeFi те, що справді масштабувалося, більше схоже на короткострокове фінансування. Основні позичальники беруть не на «термін», а для позиції: кредитне плече, лупінг, базисна торгівля, арбітраж або спрямована експозиція. Люди позичають не для того, щоб тримати кредит.

Кредитори також адаптувалися до цієї реальності. Вони більше не схожі на кредитних андеррайтерів, а скоріше на постачальників ліквідності: цінують вихід, прагнуть погасити за номіналом, віддають перевагу умовам, які можуть підтримувати переоцінку. Коли обидві сторони діють так, ринок стає більше схожим на грошовий ринок, ніж на кредитний.

Як тільки система виростає навколо цієї переваги, стає вкрай складно побудувати на її основі справжню кредитну структуру. Ви можете додавати функції, але ви не можете примусово змінити стимули.

Дохідність стала «базовим очікуванням»

З часом дохідність перестала бути просто поверненням, а стала доказом легітимності участі.

Ончейн-ризик — це не тільки коливання ціни, але й ризик смарт контракту, ризик управління, ризик оракула, кроссчейн-ризик і невизначеність того, що «завжди може трапитися щось несподіване». Користувачі поступово вчаться: щоб брати на себе ці ризики, вони повинні бути чітко компенсовані.

Це саме по собі розумно, але змінює поведінку.

Капітал не тече повільно назад від високої дохідності до нормальної і не залишається залученим; він йде безпосередньо. Користувачі зберігають ліквідність, очікуючи наступного моменту «винагороди за участь».

Результат: занадто багато інтенсивності, недостатньо безперервності. Активність різко зростає на початку стимулів і швидко згасає після них. Те, що здається прийняттям, часто насправді є «орендованою поведінкою».

Коли участь виникає тільки у вікнах стимулів, стає складно побудувати щось довговічне.

Проблема довіри

Ще один аспект, який фундаментально змінює екосистему, — це довіра.

Роки експлойтів, rug pull і провалів управління змінили психологію користувачів. Новизна більше не викликає цікавість; вона викликає настороженість. Навіть зрілі користувачі входять пізніше, з меншими позиціями, віддаючи перевагу системам, які «виживають», а не тим, які «теоретично кращі».

Можливо, це здорово, але культура змінюється разом з цим: дослідження перетворюється на належну обачність, передове стає чек-листом. Простір став більш серйозним, але серйозність не означає шарм.

Більш складним є наступне: DeFi привчає користувачів шукати високі винагороди за ризик, але також робить їх більш неохочими брати на себе нові ризики. Це стискає середню зону, де процвітали минулі експерименти.

Чому обидві сторони «праві»

Тут дискусія про DeFi часто розходиться.

Якщо вам не подобається DeFi, ви не помиляєтеся — він справді здається замкненим і самореферентним, з безліччю продуктів, що обслуговують одних і тих самих небагатьох, з історичним зростанням, що сильно залежить від стимулів.

Якщо ви все ще вірите в DeFi, ви теж не помиляєтеся — бездозвільний доступ, глобальна ліквідність, компонованість і відкриті ринки — це все ще потужні ідеї.

Помилка в тому, щоб прикидатися, що це завжди була одна й та сама мета.

DeFi не зазнав невдачі; він успішно оптимізувався для невеликого набору намірів. Саме цей успіх робить розширення в нові моделі поведінки складнішим.

Чи бачите ви в цьому прогрес або стагнацію, повністю залежить від того, чим ви спочатку сподівалися, що стане DeFi.

Як повертається шарм

DeFi не поверне свій шарм, повторюючи DeFi Summer. Момент прориву не повториться.

Що справді згасло, так це не інновації, а відчуття, що «поведінка все ще трансформується». Коли система більше не змінює те, як люди її використовують, залишаючи тільки операційну ефективність, відчуття дослідження зникає.

Якщо DeFi хоче знову стати актуальним, він повинен зробити складнішу річ: побудувати структури, які роблять різні види поведінки раціональними.

Зробити капітал готовим залишатися в певний час; зробити терміни зрозумілою, вивідною опцією, а не вимушеним тягарем; зробити дохідність не просто цифрами в заголовках, а рішеннями, які справді можна андеррайтити.

Такий DeFi буде тихішим, ростиме повільніше і не домінуватиме в стрічці, як у минулих циклах — але це зазвичай означає, що використання рухається реальним попитом, а не постійними стимулами.

Я навіть не впевнений, чи можливий такий перехід, не ламаючи системи, на які люди все ще покладаються. Це реальне обмеження.

DeFi не може розширити межі поведінки, якщо він не змінить «для кого участь є значущою».

Система постійних винагород, вибору і швидких виходів буде тільки продовжувати залучати користувачів, які оптимізують ці риси.

Шлях насправді досить зрозумілий:

Якщо DeFi продовжить винагороджувати поведінку, для якої він вже оптимізований, він завжди буде високоліквідним, але також постійно нішевим;

Якщо він готовий заплатити ціну за формування іншого типу користувача, то привабливість повернеться не у формі хайпу, а у формі гравітації — тихої сили, яка утримує капітал, навіть коли нічого не відбувається.

[Посилання на оригінальну статтю]